Що таке недержавний пенсійний фонд?

Що таке Адміністратор НПФ?

Що таке зберігач НПФ (банк-зберігач) і що він зберігає?

Як практично відбувається діяльність НПФ?

Як забезпечуються права учасника НПФ і захист пенсійних накопичень від інфляції?

Які гарантії виплат накопичень для учасника  НПФ?

Які строки виплат  з НПФ?

Які вікові критерії для участі в НПФ?

Чи гарантує держава рівень доходу вкладів в НПФ?

Чи будуть  виплачуватися заощадження в НПФ паралельно з державною пенсією по віку?

Чи не станеться з накопиченнями  в НПФ теж, що і зі  заощадженнями в ощадбанку СРСР?

Чи є ризик, що через 25 років не виплатять пенсійних заощаджень?

Банки є гарантами вкладів (депозитів). Яке гарантування вкладів для населення існує в НПФ?

Як заохочувати підприємства для вступу в НПФ?

Скільки в Україні фондів та в них учасників?

Яке існує оподаткування при виплаті пенсійних заощаджень?

Хто може бути засновниками НПФ?

Чи може НПФ гарантувати мінімальну дохідність заощаджень?

В якій валюті можна робити накопичення?

Якщо учасник НПФ звільниться з підприємства, яке здійснювало внески на його користь, або підприємство збанкрутує чи змінить власника, що станеться з пенсійними накопиченнями учасника?

Чи не будуть кошти в НПФ зменшуватись від інфляції?

За рахунок чого функціонує НПФ, якщо не отримує прибутку?

Чим безпосередньо займається Адміністратор за кошти НПФ?

Як визначається обсяг винагороди Адміністратора і чи не розорить така винагорода НПФ?

Як інвестуються пенсійні активи НПФ, якщо він не має персоналу?

Які граничні тарифи встановлені для винагороди КУА?

Чи є обмеження в кількості учасників для створення корпоративного НПФ?

Чи захищені вклади від інфляції?

Чи можливе банкрутство НПФ?

Чи виплачуються винагороди Раді фонду?

Який є закордонний досвід в сфері недержавного пенсійного забезпечення?

Чи передбачена участь працівників бюджетної сфери в НПФ?

Що таке довічна пенсія?

Як можуть приватні підприємці брати участь у НПФ?

Якщо учасник НПФ призупиняє внесення на свій особистий рахунок коштів, чи він повинен вийти з НПФ?

Чи можна змінити НПФ в процесі накопичення коштів?

Чим принципово відрізняється пенсійний депозитний рахунок в банку від пенсійного рахунку в НПФ?

В чому докорінна відмінність схеми роботи НПФ від схеми «фінансова піраміда»?

Які підстави існують для отримання пенсії з НПФ?

Чи закладається в розрахунок інвестиційного доходу інфляція?

Чи можна накопичувати пенсію не собі, а іншим особам (наприклад, дітям)?

На яких принципах ґрунтується система недержавного пенсійного забезпечення?

Як можна розрахувати, яку пенсію я отримаю в майбутньому?

Як оподатковуються внески роботодавців на користь працівників?

Як оподатковуються внески учасників НПФ на свою власну користь?


П.: Що таке недержавний пенсійний фонд?
В.: Недержавний пенсійний фонд (далі - НПФ) – юридична особа, створена  відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”,  яка  має  статус неприбуткової   організації    (непідприємницького    товариства), функціонує  та  провадить  діяльність виключно з метою накопичення пенсійних  внесків  на  користь  учасників  недержавного пенсійного   фонду   з подальшим   управлінням  пенсійними  активами,  а  також  здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного  фонду. (ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Закон), стаття 1)
Фактично, НПФ являє собою лише банківський рахунок, до якого зараховуються  вклади та інвестиційний дохід від інвестування цих вкладів та з якого виплачуються пенсійні виплати.

П.: Що таке Адміністратор НПФ?
В.: Адміністратор НПФ (АПФ) – це юридична особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності із адміністрування НПФ та здійснює адміністрування НПФ на підставі договору про обслуговування, укладеного між ним і радою НПФ. АПФ відає питаннями укладення пенсійних контрактів з вкладниками, ведення персоніфікованого обліку учасників за допомогою спеціально розробленого і сертифікованого програмного забезпечення, складанням спеціальної і загальної звітності щодо діяльності НПФ, питаннями пенсійних внесків і виплат. Адміністратор являє собою юридичну особу з виключним видом діяльності – адмініструванням НПФ та має право управляти активами лише тих НПФ, адміністратором яких він є, за умови наявності відповідної ліцензії на здійснення управління активами. Також одноосібний засновник корпоративного НПФ можу бути адміністратором такого НПФ. Один і той же адміністратор може одночасно адмініструвати необмежену кількість НПФ, в той час, як кожний НПФ може мати договір про адміністрування лише з одним АПФ. АПФ керується в своїй діяльності законодавством України і нормативними актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

П. : Що таке зберігач НПФ (банк-зберігач) і що він зберігає?
В.: Банк-зберігач – це банківська установа, що має банківську ліцензію та ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на здійснення  професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності зберігача цінних паперів. Зберігач відає питаннями обліку пенсійних активів НПФ і зобов’язаний своєчасно реагувати на зменшення їх обсягу. Практично, банківська установа є одним з важливих елементів стабільності системи недержавного пенсійного забезпечення.
Банк-зберігач зберігає не самі активи НПФ (бо це часто неможливо фізично – актив може бути у вигляді нерухомості), а записи про ці активи і про їх рух.

П.: Як практично відбувається діяльність НПФ?
В.: Після того, як Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України надасть НПФ статус фінансової установи, а Рада НПФ укладе договори з Адміністратором НПФ, Компанією з управління активами, Зберігачем та аудитором, фонд може залучати кошти учасників. Кожний вкладник НПФ заключає з фондом пенсійний контракт (або на свою користь, і тоді він є вкладником-учасником, або на користь інших осіб), в якому і в додатках до якого оговорюються умови взаємодії НПФ і вкладника. Після цього вкладник перераховує кошти на рахунок НПФ, який відкритий в зберігачеві. Адміністратор НПФ заводить на кожного учасника персональний пенсійний рахунок, до якого вносить інформацію про суму  пенсійного внеску,  сплаченого на користь учасника НПФ на підставі даних виписок про  рух  коштів  по  поточному рахунку  НПФ.  Виписка  (виписки)  про  рух коштів   надається  зберігачем  адміністратору  фонду  щоденно  та відображає  всі  операції  за  рахунком (рахунками)   фонду   за попередній операційний день на паперовому або електронному носії в системі "клієнт-банк".
Таке поняття, як «загальний казан» в НПФ існує лише на одній стадії – коли КУА здійснює інвестування пенсійних активів НПФ із дотриманням вимог інвестиційної політики, визначеної в інвестиційній декларації.
При розподілі ж інвестиційного доходу кошти знову персоніфікуються, і кожний учасник отримує частку із «загального казана» пропорційну його внескам. Звичайно, ці кошти існують у вигляді активів – цінні папери, нерухомість, банківські метали тощо, але відповідна частка цих активів належить учаснику на праві приватної власності як його майбутня пенсія, і по мірі необхідності переводиться в грошову форму і виплачується учаснику.

П.: Як забезпечуються права учасника НПФ і захист пенсійних накопичень від інфляції?
В.: Визначенням політики НПФ займається його єдиний керівний орган – Рада НПФ. Саме вона вирішує куди і як інвестуватиме НПФ в рамках нормативів і обмежень щодо інвестування, які визначені Законом. В раду НПФ можуть входити представники трудового колективу, профспілки та авторитетних громадських організацій, діячі науки і освіти, при умові, що вказані особи відповідають вимогам передбаченим Законом.
Діяльність НПФ забезпечується декількома організаціями (детальніше про них – трохи далі), кожна з яких відповідає за свою ділянку роботи і працює в постійній взаємодії з іншими, здійснюючи одночасно певний контроль за ними. «Вкрасти» пенсійні кошти в такій ситуації – зовсім не просто!
Над усіма організаціями - суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення існує перехресний державний нагляд і контроль за дотриманням прав учасників НПФ на основі  розвиненої законодавчо-нормативної бази.
Збереження коштів учасників від інфляції забезпечується грамотним управлінням активами НПФ і постійним відстеженням доходності тих чи інших фінансових інструментів і регулярним звітуванням обслуговуючих організацій Раді НПФ і державним контролюючим органам задля забезпечення схоронності пенсійних активів, з яких складатиметься майбутня пенсія кожного учасника НПФ.

П.: Які гарантії виплат накопичень для учасника  НПФ?
В.: Внески до НПФ належать учаснику на праві приватної власності, так же як і весь нарахований на них інвестиційний прибуток. Пенсійні накопичення не можуть бути відчужені від учасника і будуть виплачені йому в повному обсязі за наявності відповідних підстав. Права учасника НПФ є законодавчо забезпеченими, а перехресний нагляд і контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, як з боку державних органів, так і організацій – суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення, унеможливлює порушення прав учасника фонду.

П.: Які строки виплат  з НПФ?
В.: Строки виплат визначаються учасником самостійно шляхом визначення свого пенсійного віку згідно із Законом (вік, необхідний для початку виплат з НПФ не може бути більш ніж на 10 років меншим або більшим загальновстановленого пенсійного віку, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») і вказуються у заяві, яка подається особою адміністратору НПФ. У випадку, коли накопичена сума коштів  на  дату настання пенсійного віку учасника не досягає суми,  достатньої для забезпечення протягом 10 років щомісячної виплати у розмірі 50% офіційно затвердженого прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, ця сума виплачується учаснику одноразово. На листопад 2008 року ця розмір одноразової пенсійної виплати становить 29 880 грн.  (29 880 грн. = (10 років х 12 місяців) х (498 грн.  х  50 %))

П.: Які вікові критерії для участі в НПФ?
В.: Стати (бути) учасником НПФ людина може в будь-якому віці, і навіть будучи пенсіонером, вона може накопичувати пенсійні внески в НПФ. Законом не визначені вікові обмеження.

П.: Чи гарантує держава рівень доходу вкладів в НПФ?
В.: Держава, згідно ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення», не несе відповідальності по зобов’язанням НПФ, а отже, не може гарантувати доходності НПФ. Єдина функція держави – нагляд і контроль за дотриманням законодавства.

П.: Чи будуть  виплачуватися заощадження в НПФ паралельно з державною пенсією по віку?
В.: Так, пенсійне законодавство передбачає функціонування в Україні трирівневої пенсійної системи, яка  передбачає можливість  формувати пенсію з декількох джерел, в тому числі з Пенсійного фонду України і НПФ одночасно.

П.: Чи не станеться з накопиченнями  в НПФ теж, що і зі  заощадженнями в ощадбанку СРСР?
В.: Оскільки держава не має відношення до накопичень НПФ, то ситуації, подібної тій, яка склалась з накопиченнями в Ощадбанку СРСР, бути не може за визначенням. НПФ не може бути визнаний банкрутом, а будь-яке зниження доходності активів НПФ призведе до швидких адекватних дій з боку Ради НПФ, Компанії з управління активами НПФ та державних контролюючих органів (опосередковано).

П.: Чи є ризик, що через 25 років не виплатять пенсійних заощаджень?
В.: Рівень доходності НПФ відстежується постійно, і при його падінні приймаються відповідні заходи організаціями – суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення. Просто вкрасти пенсійні накопичення надзвичайно складно через створену систему обмежень і противаг між суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення, а також перехресного контролю один за одним та  державного нагляду і контролю.

П.: Банки є гарантами вкладів (депозитів).  Яке гарантування вкладів для населення існує в НПФ?
В.: НПФ не може гарантувати дохідність по вкладам, оскільки, по-перше, це прямо заборонено законодавством, а по-друге, НПФ працює за схемою «визначені внески» (визначається сума внеску, а розмір накопичень залежить від тривалості накопичень, розміру страхового внеску та результатів інвестиційної діяльності КУА), а не «визначені виплати» (розмір виплати визначається при укладені відповідної угоди особою з фінансовою установою).

П.: Як заохочувати підприємства для вступу в НПФ?
В.: Ставши платником НПФ за своїх працівників, підприємство може вирішити деякі соціальні і економічні проблеми, а саме:
- віднести суми внесків на недержавне пенсійне забезпечення на валові витрати (на валові витрати підприємства відносяться суми пенсійних внесків у межах 15% зарплати працівника протягом кожного звітного податкового місяця,  за  який  сплачується  такий  внесок, але не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи,  діючого на 1  січня звітного  податкового  року,  помноженої  на  1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць  за  сукупністю всіх таких внесків);
- реінвестувати частину пенсійних внесків у підприємство (не більше 5 % загальної вартості пенсійних активів, з дотриманням інших вимог щодо складу і структури пенсійних активів , встановлених Законом. Протягом перших п’яти років з початку заснування таких фондів – не більше як 10 % загальної вартості пенсійних активів);
- закріпити цінні кадри на виробництві шляхом додаткового пенсійного забезпечення як складової соціального пакету;
- підвищити соціальний авторитет підприємства;
- посилити соціальне партнерство, створити осередок взаємодії роботодавці-профспілки-працівники.

П.: Скільки в Україні фондів та в них учасників?
В.: Станом на 30.06.2011 року в Україні зареєстровано (мають статус фінансових установ) 97 недержавних пенсійних фонди, учасниками яких є приблизно 557 тис. осіб.

П.: Яке існує оподаткування при виплаті пенсійних заощаджень?
В.: Учаснику НПФ, який молодше 70 років оподатковується 60% від суми періодичної пенсійної виплати, старше 70 років та у разі отримання інвалідності I групи пенсійні виплати не оподатковуються.

П.: Хто може бути засновниками НПФ?
В залежності від виду НПФ, засновниками можуть бути:
- для відкритого НПФ – будь-які одна чи декілька юридичних осіб;
- для корпоративного НПФ – юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців;
- для професійного НПФ - об'єднання  юридичних  осіб-роботодавців,  об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання професійних спілок),  або фізичні особи,  пов'язані за  родом  їх  професійної діяльності (занять).

П.: Чи може НПФ гарантувати мінімальну дохідність заощаджень?
В.: Практично, Рада НПФ може лише зобов’язати КУА забезпечити мінімальну доходність на рівні офіційного індексу інфляції, про це зазначається у договорі про надання послуг із управління активами НПФ.

П.: В якій валюті можна робити накопичення?
В.: В українських гривнях або в іншій валюті, яка повинна переводитись в активи фонду, що обліковуються в гривнях по курсу Національного банку України.

П.: Якщо учасник НПФ звільниться з підприємства, яке здійснювало внески на його користь, або підприємство збанкрутує чи змінить власника, що станеться з пенсійними накопиченнями учасника?
В.: Кошти, що обліковуються на персональному пенсійному рахунку учасника НПФ, є його приватною власністю, незалежно від того, хто їх сплатив в НПФ на користь цього учасника. Тобто пенсійні кошти залишаються власністю громадянина за будь-яких обставин, в тому числі і при звільненні такої особи  з підприємства, банкрутстві підприємства-платника або зміні його власника. Єдине, що може зробити новий власник підприємства, це припинити здійснювати перерахування внесків в НПФ із коштів підприємства, але претендувати на раніше сплачені пенсійні внески на користь учасника НПФ та на отриманий інвестиційний прибуток він не зможе.

П.: Чи не будуть кошти в НПФ зменшуватись від інфляції?
В.: Для забезпечення збереження купівельної спроможності пенсійних накопичень, а також примноження їх, НПФ за допомогою КУА інвестує їх у вигідні і водночас не надто ризиковані проекти (фінансові інструменти). Дохід, отриманий НПФ від такого інвестування, не обкладається податком і повністю розподіляється між учасниками НПФ.
Тобто сам НПФ не отримує комерційної вигоди (прибутку) і не утворює дивідендів для своїх засновників.

П.: За рахунок чого функціонує НПФ, якщо не отримує прибутку?
В.: НПФ безпосередньо на своє функціонування коштів не витрачає. Фонд не наймає на роботу працівників, не орендує офісне приміщення. Всіма справами НПФ займається Адміністратор НПФ – юридична особа з відповідною ліцензією Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (далі - Держфінпослуг) на виключний вид діяльності – адміністрування НПФ. За надання послуг з адміністрування адміністратор отримує від НПФ винагороду, граничний розмір якої визначається Держфінпослуг.

П.: Чим безпосередньо займається Адміністратор за кошти НПФ?
В.: Саме адміністратор – окрема фірма – силами своїх співробітників укладає від імені НПФ всі правочини, включаючи пенсійні контракти, веде бухгалтерський облік і звітність результатів діяльності НПФ.  Адміністратор також веде персоніфікований облік пенсійних накопичень, тобто обліковує пенсійні рахунки, відкриті учасникам НПФ, і обсяг коштів, які накопичились на цих рахунках. Саме адміністратор нараховує і виплачує пенсію учаснику НПФ, коли приходить час.
Тобто всі питання взаємовідносин громадянина з НПФ, де в нього є пенсійний рахунок, слід вирішувати саме з адміністратором цього НПФ.

П.: Як визначається обсяг винагороди Адміністратора і чи не розорить така винагорода НПФ?
В.: Згідно із Законом кожен НПФ мусить користуватися послугами адміністратора (лише одного). Для організації і визначення умов взаємодії НПФ та адміністратор укладають відповідний договір. Обов’язкові положення такого договору закріплені Законом. Обирає адміністратора, який надаватиме послуги окремому НПФ, Рада цього НПФ. Вона затверджує текст договору цього НПФ з вибраним адміністратором, в якому вказується винагорода адміністратора. Рада може і розірвати договір НПФ з адміністратором, при цьому обов’язково обравши іншого.
Винагорода адміністратору призначається з розрахунку певних відсотків від сум, що надходять в НПФ. Обсяг такої винагороди обмежується нормативними документами Держфінпослуг:
Максимум 6% від суми пенсійних внесків - для відкритого НПФ;
Максимум 5% від суми пенсійних внесків – для корпоративного і професійного НПФ.
Винагорода адміністратору виплачується з коштів НПФ, тому дуже важливо, щоб НПФ якомога швидше наповнювався за рахунок притоку нових вкладників і пенсійних внесків  – чим більше вкладників в НПФ, тим менша питома вага видатків на діяльність адміністратора. Тобто в збільшенні кількості вкладників зацікавлені як НПФ, так і адміністратор.
З іншої сторони, уклавши договір з конкретною ставкою винагороди адміністратору, Рада НПФ може чітко прогнозувати бюджет фонду, зокрема його витрати, що було б неможливо, якби довелося витрачати кошти НПФ безпосередньо на його діяльність (персонал, оренда, транспорт тощо), адже відомо, що такі витрати зростають в першу чергу і дуже непрогнозовано.
До того ж, один адміністратор може надавати послуги багатьом НПФ, відповідно знижуючи тарифи на адміністрування для цих НПФ, що було б неможливо при безпосередньому фінансуванні НПФ як юридичної особи.

П.: Як інвестуються пенсійні активи НПФ, якщо він не має персоналу?
В.: Будь-який НПФ, відповідно до Закону, повинен укласти договори з обслуговуючими організаціями. Одна з них розглянута вище – це адміністратор НПФ. Ще однією є компанія з управління активами (КУА) – юридична особа, що займається розміщенням пенсійних внесків у вигідні і одночасно надійні проекти інвестування (цінні папери, нерухомість тощо).
КУА в своїй діяльності керується, окрім договору про управління активами, укладеного з Радою НПФ, ще інвестиційною декларацією – документом, що приймається Радою НПФ, реєструється Держфінпослуг і визначає основні напрямки інвестиційної політики НПФ.
Один НПФ може укладати договори з декількома КУА (на відміну від адміністратора, який може бути лише один), і, відповідно, прописувати в договорі про управління активами НПФ розподіл активів, якими може управляти кожна КУА.
Так же, як і адміністратор, КУА отримує винагороду за свої послуги. Але якщо у адміністратора це відсоток від суми пенсійних внесків, то у КУА – це відсоток від вартості чистих активів, що є логічним, оскільки вартість чистих активів цілком залежна від ефективності роботи КУА, і, відповідно, КУА матеріально зацікавлена у підвищенні доходності пенсійних активів НПФ.

П.: Які граничні тарифи встановлені для винагороди КУА?
В.: Граничні тарифи на винагороду послуг КУА визначені Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку і складають для НПФ будь-якого виду 4,2% від чистої вартості активів НПФ на рік.

П.: Чи є обмеження в кількості учасників для створення корпоративного НПФ?
В.: Законодавчого обмеження не існує. Але є обмеження, продиктовані здоровим глуздом – якщо кількість учасників буде мала, то є сенс не створювати свій корпоративний НПФ, а приєднатись до вже створеного в якості роботодавця-платника.

П.: Чи захищені вклади від інфляції?
В.: Захист від інфляції пенсійних накопичень забезпечує грамотна система адміністрування фондів та управління активами.

П.: Чи можливе банкрутство НПФ?
В.: Теоретично таке можливо, але практично перехресні перевірки з боку суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення та державних органів нагляду і контролю, а також матеріальна зацікавленість КУА у збільшенні інвестиційного доходу мінімізують можливість різкого і неконтрольованого падіння доходності активів НПФ. Крім того, законодавчо заборонено порушувати юридичну процедуру банкрутства НПФ.

П.: Чи виплачуються винагороди Раді фонду?
В.: Це питання може вирішуватись в індивідуальному порядку між радою НПФ та адміністратором – адміністратор може виплачувати певну винагороду членам ради НПФ.

П.: Який є закордонний досвід в сфері недержавного пенсійного забезпечення?
В.: Авангардом запровадження НПФ в світі є Чилі, де діючі з 80-х років ХХ сторіччя НПФ охоплюють практично все працююче населення країни. Чилійській досвід перейняли деякі країни СНД і Центральної Європи – зокрема, Україна, Казахстан, Польща і Угорщина.
В Росії недержавне пенсійне забезпечення розвивається в основному в напрямку створення великих корпоративних НПФ.
Активи НПФ в деяких країнах світу складають значну частку  валового внутрішнього продукту.

П.: Чи передбачена участь працівників бюджетної сфери в НПФ?
В.: На сьогодні передбаченаа тільки особиста участь працівників такої категорії в НПФ. Якщо фінансування передбачене в НПФ місцевим, обласним або державним бюджетом - тоді участь працівників бюджетної сфери в НПФ можливо. Так, рішенням Одеської обласної ради від 29.02.08 № 468-V затверджено обласну цільову програму недержавного (додаткового) пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери обласного підпорядкування та посадових осіб місцевого самоврядування на 2008-2017 роки.

П.: Що таке довічна пенсія?
В.: Довічна пенсія – це пенсійний продукт, виплату якого здійснюють «лайфові» страхові компанії на основі договору про страхування довічної пенсії (ануїтету) за рахунок накопичених коштів учасником НПФ. Такий договір укладається між учасником НПФ та страховою організацією після настання пенсійного віку, визначеного такою особою.

П.: Як можуть приватні підприємці брати участь у НПФ?
В.: Приватні підприємці можуть приєднатись до вже створеного корпоративного НПФ, якщо вони є роботодавцями, або в якості платників-учасників укласти пенсійний контракт з відкритим НПФ, якщо вони не є роботодавцями.

П.: Якщо учасник НПФ призупиняє внесення на свій особистий рахунок коштів, чи він повинен вийти з НПФ?
В.: Ні, просто інвестиційний дохід йому буде нараховуватись на залишок сплачених раніше коштів до НПФ, що, звісно, зменшить суму майбутньої пенсії.

П.: Чи можна змінити НПФ в процесі накопичення коштів?
В.: Так, це можливо зробити. Якщо учасник НПФ хоче змінити НПФ, він подає до адміністратора свого НПФ відповідну заяву. За переведення накопичених коштів із одного НПФ до іншого НПФ передбачається сплачувати 50 грн.

П.: Чим принципово відрізняється пенсійний депозитний рахунок в банку від пенсійного рахунку в НПФ?
В.: Пенсійний вклад в банку має обмеження по розміру доходу, які обговорюються в договорі про відкриття депозитного пенсійного рахунку, а в НПФ інвестиційний дохід не обмежується. З іншого боку, банк може гарантувати дохідність, а НПФ це робити забороняється законом.

П.: В чому докорінна відмінність схеми роботи НПФ від схеми «фінансова піраміда»?
В.: Фінансова піраміда працює таким чином: найперші учасники її отримують прибутки за рахунок нових учасників, і здатна генерувати прибуток для них лише тоді, коли кількість нових учасників перевищує кількість старих. Коли нових учасників піраміди, які забезпечують старих учасників прибутком, стає менше, ніж споживачів прибутку – старих учасників, фінансова піраміда руйнується, старі учасники не отримують прибутку, а нові – залишаються в збитку.
НПФ наповнюється за рахунок вкладників (учасників), які самі є споживачами прибутку (внесків + інвестиційний дохід), але в майбутньому. Тобто учасник НПФ забезпечує лише свій власний прибуток і не залежить від притоку нових учасників до системи.

П.: Які підстави існують для отримання пенсії з НПФ?
В.: Передбачено такі підстави для отримання пенсійних виплат – досягнення визначеного особою пенсійного віку (цей вік може бути  на 10 років менший або більшим від загальновстановленого пенсійного віку); виїзд на постійне місце проживання за межі України, медично  підтверджений критичний стан здоров’я та смерть учасника НПФ (гроші отримують спадкоємці). Причому в останніх трьох випадках всі пенсійні накопичення виплачуються одноразовою виплатою, а в першому – можливі періодичні виплати з НПФ протягом визначеного строку (з НПФ в такому випадку укладається договір про пенсію на визначений строк) або переведення пенсійних накопичень в страхову компанію шляхом укладення договору страхування довічної пенсії.

П.: Чи закладається в розрахунок інвестиційного доходу інфляція?
В.: Так, при розрахунку приросту пенсійних активів закладається певний відсоток інфляції, і зазвичай прогнози подаються вже з її урахуванням.

П.: Чи можна накопичувати пенсію не собі, а іншим особам (наприклад, дітям)?
В.: Так, накопичення на користь інших осіб цілком можливе. При цьому, якщо внески робляться вкладником, що знаходиться в першій лінії споріднення (батьки, діти, подружжя) з особою, на користь якої робляться внески (учасником), такі внески навіть не обкладаються податком в межах соціальної податкової пільги. Якщо ж такого споріднення немає, з внесків відраховується податок на доходи фізичних осіб в розмірі 15%.

П.: На яких принципах ґрунтується система недержавного пенсійного забезпечення?
В.: Основними принципам є принцип заінтересованості та добровільної участі громадян в НПЗ; принцип законодавчого забезпечення умов НПЗ, державного регулювання діяльності з НПЗ та нагляду за його здійсненням, відповідальності суб’єктів НПЗ за порушення норм законодавства (для запобігання зловживань і махінацій); добровільності створення недержавних пенсійних фондів та участі в них в якості платників внесків; рівноправності всіх учасників НПФ; економічної заінтересованості роботодавців в здійсненні внесків на користь своїх працівників, тобто податкові пільги; розмежування та відокремлення активів НПФ від активів його засновників, роботодавців-платників та обслуговуючих організацій; визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку; цільового та ефективного використання пенсійних внесків.

П.: Як можна розрахувати, яку пенсію я отримаю в майбутньому?
В.: Для відповіді на це питання необхідно вказати такі параметри:
- термін накопичення;
- розмір внеску за певний період (найчастіше за місяць)
- інвестиційний дохід, що передбачається (з урахуванням інфляції)
Наприклад, громадянин накопичував в НПФ пенсію протягом 20 років і вносив щомісяця 100 грн., отримуючи інвестиційний дохід (мінус інфляція) в 25% річних. За допомогою математичних обчислень (для цього використовується нескладна програма) отримаємо суму пенсійних накопичень через 20 років у розмірі 355 369,99 грн.  Причому, при отриманні пенсії на визначений строк на залишок коштів на індивідуальному пенсійному рахунку буде також нараховуватись інвестиційний дохід. Тож, якщо, наприклад, громадянин обере термін виплат з НПФ – 15 років, і періодичністю один раз на місяць, то сума першої виплати складе 1 974,28 грн., а сума останньої – 43 795,89 грн. (дані розрахунки є теоретичними і не можуть використовуватись в якості підстави для практичних дій)

П.: Як оподатковуються внески роботодавців на користь працівників?
В.: Пенсійні внески не відносяться до Фонду оплати праці (ФОП) та не обкладаються внесками до фондів соціального страхування. Внески в НПФ відносяться до валових витрат за умови, що розмір внесків не перевищує 15% від ФОП найманої особи та щорічний внесок не перевищує розміру місячного  прожиткового мінімуму для працездатних осіб, помноженого на 12 та на 1,4 і округленого до найближчих 10 гривень (у 2008 році  ця сума складе 7 800 грн.). Пенсійні внески підприємства не обкладаються податком з доходів фізичних осіб, і з них не утримуються внески в фонди соціального страхування.

П.: Як оподатковуються внески учасників НПФ на свою власну користь?
В.: Фізична особа, що сплачує внески за себе, має право на отримання пільги щодо сплаченого податку на прибуток, тобто на щорічне повернення переплаченого податку на прибуток. База оподаткування вкладника-учасника буде зменшена на суму його внеску до НПФ за рік. Але повернення переплаченого податку буде здійснюватись лише з суми внесків до НПФ, що не перевищують протягом року прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженого на 12 та на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн. Всі внески, що перевищують вказану суму, обкладаються податком в розмірі 15%.


Відповідав експерт Академії пенсійної реформи Лиховид Д.О.